4 жовтня 1891 року в с. Сербинівка народився поет, перекладач, літературознавець, викладач Освальд Бургардт.
13:59:24 04.10.2023
Відділ освіти, культури, молоді та спорту
4 жовтня щорічно відзначають Всесвітній день захисту тварин
4 жовтня щорічно відзначають Всесвітній день захисту тварин. Цей день об’єднує людей у турботі та піклуванні про тваринний світ.13:50:17 04.10.2023
Фільтр та Суспільне проведуть Всеукраїнський урок єдності!
6 жовтня о 12:00 національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики та Суспільне Мовлення проведуть Всеукраїнський урок єдності для школярів 5-11 класів, їхніх батьків та вчителів. Урок транслюватиметься на телеканалі Суспільне Культура та на YouTube-каналі Перший 6 жовтня о 12:00, а також 13 жовтня о 9:30 у повторі.10:48:39 03.10.2023
2 жовтня 2023 року у Вишнопільській гімназії відкрили пам'ятний стенд та вшанували пам'ять загиблого воїна - Героя Рокомана Андрія Васильовича,який рівно три місяці назад віддав своє життя, захищаючи Україну.
12:57:09 02.10.2023
Сьогодні свій сторічний ювілей відзначає Коржівська сільська бібліотека
Прекрасне над Случем село ... В обіймах річка синьоока Духм'яно на весні цвіло Заможно і широко І розквітає на землі Село прекраснеє Коржівка ... Саме такими словами описала село Коржівку наша письменниця Катерина Волченко. Сьогодні, у Всеукраїнський день бібліотек, відзначає свій сторічний ювілей Коржівська сільська бібілотека. Бібліотека - це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам'ятаймо, що у давнину бібліотеку називали "дім життя", "притулок мудрості", "аптека душі". Адже дійсно це те місце, де можна духовно відпочити. Коржівська бібліотека почала своє існування в далекому 1923 році, як хата-читальня. В ній знаходився один дубовий стіл. На цьому столі розкладали 20 брошур та 8 газет, які отримували раз в тиждень з міста Любар. До 1923 року в Коржівці лише один житель отримував газету, але із утворенням хати-читальні грамотність місцевих жителів зросла. В 1935 році була розібрана місцева церква і з її матеріалів збудували клуб, який почав діяти з 1936 року. Цього ж року в приміщення сільського клубу перенесено хату-читальню. Таким чином утворилася клубна бібілотека, яка діяла по 1966 рік. В 1969 році організовано сільську бібліотеку. З 1969 по 1979 рік бібліотекарем працювала Заєць Анна Денисівна, потім Лисюк Анатолій Дмитрович та Поліщук Тетяна Вікторівна. Зараз бібліотекарем працює молода, креативна та харизматична Лисюк Юлія Юріївна. Сьогодні привітали бібліотеку з поважним ювілеєм в.о. обов'язки начальника відділу освіти та культури Наталія Лошак, директор Левківського будинку культури Катерина Коломієць, художній керівник Левківського будинку культури Володимир Мудраков, бібліотекар Левківської бібліотеки Іванна Матер'ян, директор Махаринецького будинку культури Тетяна Футорна та місцевий поет Володимир Чубенко. Дякуємо Аркадію Лисюку - директору Коржівського будинку культури, Юлії Лисюк бібліотекарю Коржівської бібліотеки та юним жителям Коржівки за теплу зустріч та позитивні емоції; воїнам ЗСУ, що зробили цю зустріч без тривог.12:34:06 30.09.2023
Привітання сільського голови з Днем вчителя
Робота вчителя – важлива та відповідальна, адже саме від Вас залежить, якими будуть знання, погляди та моральні цінності у молоді. Сьогодні Ви відзначаєте своє професійне свято.09:42:26 29.09.2023
28 вересня виповнюється 75 років з дня народження українського науковця, історика, краєзнавця, доктора історичних наук Григоренко Олександра Петровича.
14:01:31 28.09.2023
ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ до Дня захисників і захисниць України – 2023
09:45:07 26.09.2023
Вчителі Ладигівської гімназії створили Вишиту карту України. Цей довгий та клопіткий проєкт тривав декілька місяців. Та результат перевищив сподівання. Тепер шедевр прикрашає фойє закладу освіти. Адже вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.
Традиція прикрашати одяг і предмети побуту красивою вишивкою на Україні існувала давно. Навіть Геродот писав про те, що на одязі скіфів була вишивка. Українські візерунки різняться залежно від місцевості і призначення виробу. Наприклад, вишивка українських рушників - це не просто вигадливі візерунки і фантазія майстрині, а заховані і майстерно вшиті символи-обереги.
Техніка вишивання Полтавської, Харківської областей має багато спільного з усталеними формами вишивки центральних областей України, їй властиві й цілком своєрідні поліхромні орнаменти, що виконуються півхрестиком чи хрестиком. Ці орнаменти здебільшого вишивають грубою ниткою, завдяки чому узори справляють враження рельєфних. Для Полтавщини характерні такі шви: хрестик, плутаний хрестик, подвійний прутик, зубчики, мережка, прутикова мережка, вирізування, виколювання та ін. узори виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Сорочки на Полтавщині вишиваються переважно білими, зрідка червоними та сірими нитками.
Вишивки Полісся прості й чіткі за композицією. Ромболамана лінія геометричного мотиву повторюється кілька разів. Вишивка червоною ниткою по біло-сірому фону лляного полотна графічно чітка. У північних районах Волині побутує вишивка низовим і поверхневим швом на зразок ткання. Одноколірне вишивання, виконане в цій місцевості, вражає своєю вишуканою простотою. У південних районах області переважають рослинні мотиви у доборі квіток, ягід, листочків. Шиття поверхневе – хрестик, гладь, прутик. Чорний колір поєднується з найрізноманітнішими комбінаціями червоного, чим досягається значний колористичний ефект.
Для Чернігівщини характерні білі вишивки. Щоб підсилити загальну виразність, у вишивці здебільшого використовують шви двох чи більше типів. Наприклад, в одній композиції поєднують шви прозорі, із щільним настилом, або іншим видом гладі. Жіночі та чоловічі сорочки змережують прутиком так, як і на Поділлі, прозорою мережкою червоними та чорними нитками. На Київщині сорочки оздоблюють гладдю, занизуванням, набируванням та хрестиком. На них переважають рослинно-геометричні орнаменти зі стилізованими гронами винограду. Колірна гамма не відрізняється від інших: червоний, чорний і білий, але візерунки дуже вигадливі і красиві. Вони являють собою неповторне поєднання геометричного та рослинного орнаментів.
Для подільських сорочок характерна різноманітність швів. В орнаментах переважає один колір – чорний із більшим чи меншим вкрапленням синього, червоного, жовтого, зеленого. Найбільш поширені є одноколірні вишивки на сорочках, значно рідше дво- та триколірні. На півдні Тернопільщини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи обводяться кольоровими нитками, що забезпечує широкий рельєф та кольоровий ефект. Такі вишивки розміщують вздовж усього рукава поздовжніми чи скісними смугами від пілочки до краю рукава.
Велике багатство технік вишивання характерне для Вінниччини: низь, хрестик, стебнівка, настилування, верхоплут, вирізування; різноманітні види чорних, білих та кольорових мережок. Поряд з основними швами застосовують й допоміжні – штапівка, стебнівка, контурні шви якими обрамляють та з’єднують окремі елементи композиції. Дуже красиво виглядає традиційна вишивка у Вінниці. Звичайно одна вишивка поєднує відразу мало не всі стилі та техніки виконання вишивки та кольорові гами. Тут більше популярним був геометричний орнамент коричневого, чорного, білого, малинового, сірого кольорів. Але обов'язково повинен бути якийсь один колір переважаючим. Характерними рисами цього регіону можна назвати надзвичайну декоративність та мальовничість.
У народній вишивці Львівської області використовуються різноманітні типи узорів, окремі з них поширені по всій області, інші – пов’язані з певними місцевостями і утворюють локальні різновиди. У південних районах Львівщини орнамент вишивок геометричний, білий фон не заповнюється, що надає узорам просторості й легкості. Вишивані сорочки колористично розмаїті. На Буковині (Чернівецька область) крім геометричних та рослинних мотивів використовуються зооморфні, які вишивають білою гладдю, дрібним хрестиком, штапівкою, крученим швом. При цьому як вишивальний матеріал використовують бісер, шовк, вовну, срібні та золоті нитки, металеві лелітки.
У Прикарпатті та Карпатах традиційним вважається застосування різноманітного забарвлення, а орнамент може бути дуже різним. У цілому в цих областях найбагатший і найбільш яскравий стиль вишивки українських рушників та елементів одягу. Для гуцульських вишивок характерні різноманітність геометричних та рослинник візерунків, розмаїття композицій, багатство кольорових поєднань, здебільшого червоного із жовтим та зеленим, при чому колір домінує.
Вишивки Закарпаття визначає мотив “кривулька”, а також техніка заволікання і вишивання хрестиком. Тут часто також використовується гаптування (бісером, золотом, сріблом). Перевагу віддають червоному і чорному, а основним елементом в орнаменті є зиґзаґ. Його виконують різними стилями вишивки. Правда, тут іноді можна зустріти візерунки, зроблені з усіх кольорів веселки або тільки білими нитками.
На Південній Україні традиційною вважається різнобарвна вишивка хрестиком або напівхрестиком із зображенням рослинності. Але в деяких районах теж часто зустрічаються змішані стилі.
16:06:44 22.09.2023
