Історична довідка

Старий Остропіль розташований у мальовничій місцині над Случчю на відстані 35 км від районного центру і залізничної станції міста Старокостянтинова та 80 км від обласного центра міста Хмельницького. Це історичне волинське містечко, колишній райцентр, нині село. Населення Старого Острополя становить 1 252 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староостропільська сільська рада.

З історії та сьогодення

Остропіль як місто було засновано в 1576 році князем Костянтином Василем Острозьким (наприкінці вересня 1575 князь з військом заліг Басарабів брід на р. Случ і розбив тут кілька татарських загонів, які поверталися з набігу на Волинь; відтак, напевно, оцінивши стратегічне значення цієї позиції, він і заклав невдовзі на цьому місці місто Остропіль).

У 1592 році під час повстання Косинського повстанцям — нереєстровим козакам, міщанам, селянам — вдалось здобути сильно захищене місто Острополь, яке на деякий час стало резиденцією Кшиштофа Косинського.В лютому 1595 року Северин Наливайко на чолі загону (1000 осіб) перебував у містечку.

У 1619 році містечко Остропіль уже складалось з укріпленого міста та замку. Остропіль стає значним ремісничим і торгівельним містом, яке об'єднувало 23 села.

У період Хмельниччини, з 1648 року містечко було деякий час осередком Волинського (Остропільський) полку. Проте група польських військ Станіслава Лянцкоронського 5 червня 1649 року розпочала наступ і змусила козаків Кривоносенка відступити з Красилова і Старокостянтинова до Острополя. Після жорстоких боїв, долаючи «впертий опір», полякам вдалося захопити місто. Однак частина козаків з міщанами замкнулись в замку і відбивали атаки противника. Домовившись про вільний вихід обложених з міста за умови припинення ними боротьби, поляки, порушивши домовленості, підступно напали на них і майже усіх знищили. Лише небагатьом, у тому числі полковнику Олександру Кривоносенку, вдалося врятуватися.

Відповіддю на виправи польських військ став похід Богдана Хмельницького до Збаража у липні-серпні 1649 року, під час якого більшу частину Волині, в тому числі й Старий Остропіль, було знову включено до Української держави.

У 2-й половині XVIII століття Остропіль пов'язаний з життям і діяльністю його визначного уродженця Гершеле Острополера, що став одним із головних персонажів фольклорної традиції східноєвропейських євреїв.

В 1917 році містечко входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

В 1932—1933 Остропіль потерпає від сталінського геноциду.

Внаслідок нового радянського адміністративно-територіального поділу Остропіль стає райцентром у 1935 році.

У липні 1941 року Остропіль зайняли гітлерівські війська.

4 березня 1944 року Остропіль було зайнято радянськими військами.

У 1959 році Остропільський район було ліквідовано і таким чином Остропіль утратив статус райцентру.

З 24 серпня 1991 року село належить до незалежної України.

Нині  Старий Остропіль — достатньо велике село, в якому діють незначні сільськогосподарські підприємства, працює школа,  низка закладів торгівлі, свою діяльність здійснюють декілька релігійних громад.

Історичні та історико-архітектурні пам'ятки

Старий Острополь відомий своїм храмом — Преображенською церквою (1840), що є оригінальною пам'яткою-класицистичною ротондою.

У сучасному селі також є декілька меморіальних місць, в тому числі й з встановленими пам'ятниками:

• пам'ятний знак на честь 360-ї річниці битви під Старим Острополем;
• пам'ятник воїнам-визволителям ВВВ 1941—1945 рр.;
• братська могила загиблих у ВВВ 1941—1945 рр..

Видатні люди

Острополь був значним осереддям волинсько-подільської єврейської громади. Його уродженцями були:

• Дзюба Олег Андрійович (1952) — український естрадний і камерний співак, педагог. Народний артист України.
• Юрій Клен (1891–1947) — видатний український поет, перекладач, літературний критик, викладач Українського Вільного Університету в Празі, народився у Сербинівці неподалік Старого Острополя.
• Морська Марія Іванівна (справжнє прізвище — П'єткевич-Фессінг) (1895-1932) — українська актриса і сценограф. Дружина режисера Олександра Загарова.
• Гершеле Острополер (1757–1811) — історична особа, єврей-різник з Острополя, що уславився своїми витівками й влучними відповідями, ставши одним з головних героїв усної традиції, зокрема жартів і анекдотів східноєвропейських євреїв;
• Микола Тищук (1924–1985), український сатирик і гуморист, байкар, у 1941 закінчив Остропільську середню школу.