Староостропільська громада
Хмельницька область, Хмельницький район

Профілактика африканської чуми свиней

Дата: 12.07.2024 15:30
Кількість переглядів: 63

Незважаючи на складнощі воєнного часу, фахівці  Хмельницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницьої області проводять профілактичні заходи щодо недопущення АЧС. З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на Хмельниччині  та недопущення занесення африканської чуми свиней на територію області Держпродспоживслужба в Хмельницькій області рекомендує власникам, які утримують поголів’я свиней, посилити заходи з профілактики АЧС.

Нагадуємо, що африканська чума свиней – це одна з найбільш небезпечних інфекційних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно і характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами внутрішніх органів.

Що необхідно знати пересічному громадянину про африканську чуму свиней:

– вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я;

– людина опосередковано (забруднившись матеріалом від хворої, загиблої чи забитої свині) може перенести збудник хвороби на іншу територію, де є сприйнятливі тварини;

– збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.

Що мають знати власники тварин про африканську чуму свиней?

АЧС – це:

  • гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);
  • висококонтагіозна (надзвичайно заразна);
  • інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);
  • вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому немає лікування);
  • хвороба (хворобливий стан організму – тварина має підозрілий вигляд, не такий, як завжди);
  • хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).

Холод тільки консервує збудник АЧС

У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів, у копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, понад 3 місяці – у гною, до 4-8 місяців – у ґрунті.

Вірус залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища, таких як висихання та гниття. Охолодження, особливо заморожування консервує збудник, а прогрівання впродовж години до температури понад 50°С – знезаражує його. У глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років.

  • Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення. Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка «вибухає» кожного разу, коли така заражена продукція контактує з іншими свинями.

Як відбувається зараження свиней

Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина.

Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.

Основним резервуаром захворювання є господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, у яких широко практикується згодовування свиням харчових відходів.

Додатково ускладнює ситуацію проникнення АЧС у популяцію диких свиней, звідки цей патоген може деколи знову потрапляти до свійських свиней.

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно дотримуватися наступних правил:

  • – утримувати свиней у приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;
  • – обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;
  • – при вході у приміщення, де утримуються свині, обладнати дезкилимки;
  • – не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;
  • – не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;
  • – не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;
  • – не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;
  • – не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою;
  • – ретельно і комплексно боротися з гризунами;
  • – проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини.

Що має зробити людина, у якої захворіла або загинула свиня?

У разі виявлення нетипових змін у поведінці тварини, симптомів захворювання чи трупу свині необхідно негайно повідомити про це державну ветеринарну установу.

Фото без опису

 

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано