Староостропільська громада
Хмельницька область, Хмельницький район

ПАРВОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ – ЩО ЦЕ ЗА ХВОРОБА?

Дата: 02.07.2024 11:20
Кількість переглядів: 37

Фото без опису

   Власне, свою неофіційну назву «п’ята хвороба» парвовірус отримав саме тому, що походить від її місця у стандартному списку шести первинних дитячих висипних хвороб, до якого входять кір, скарлатина, краснуха, інфекційний мононуклеоз, парвовірус, дитяча розеола. Першим видимим проявом інфекції є специфічна висипка на щоках, то парвовірусну інфекцію іноді називають ще й «хворобою ляпаса».

   Існує декілька способів зараження вірусом:

повітряно-крапельний – найпоширеніший спосіб;

трансфузійний – через переливання крові або її складових;

трансплацентарний (внутрішньоутробний) – від матері до плоду;

при пересадці органів.

    Інкубаційний період захворювання – 14-20 днів.

Класичні симптоми хвороби:

  • незначне підвищення температури тіла;
  • головний біль;
  • загальна слабкість;
  • нежить;
  • біль у горлі;
  • біль у м’язах і суглобах;
  • висипання по тілу;
  • діарея;
  • коньюктивіт («рожеве око»).

  Потім приєднується характерний симптом для парвовірусу – симптом «ляпасу» на щоках – яскраве почервоніння на щоках, а також плямисто-папульозний висип на тулубі і кінцівках, який швидко трансформується у сітчастий, який нагадує мереживо з можливим свербежем. Захворювання дуже легко переплутати із алергією. Висип зазвичай зникає через тиждень, але може зберігатися до 2-3 тижнів. Іноді можуть з’являтися повторні висипання, особливо при хвилюванні, фізичному навантаженні, перебуванні на сонці, купанні.

  Як правило, рясний висип буває саме у дітей, тоді як у дорослих цей симптом невиражений або взагалі відсутній. Проте, саме дорослі часто страждають від суглобового та м’язового болю, особливо у зоні кистей, зап’ястя, коліна. Найпоширеніше ускладнення парвовірусу серед дорослих  - анемія.

 

Профілактика.

  1. Гігієна рук: важливо мити руки  із милом після кожного відвідування вулиці, місць скупчення людей та різних закладів. Руки слід мити після кашлю, чхання, контакту з виділеннями з носа або рота, а також перед їжею.
  2. Ізоляція хворих дітей: дітей з парвовірусною інфекцією слід тимчасово ізолювати від інших дітей до повного одужання. Це допоможе знизити ризик поширення інфекції у дитячих колективах.
  3. Регулярне провітрювання: знижує концентрацію вірусів і ризик зараження.
  4. Дотримання гігієни при кашлі та чханні: використовуйте одноразові хустки або кашляйте у згин ліктя, щоб знизити поширення вірусів.
  5. Використання дезінфікуючих засобів: регулярне очищення та дезінфекція поверхонь, з якими контактують хворі, допомагає знищити віруси та зменшити ризик інфікування інших членів сім’ї.

 

 

Відділ державного нагляду

за дотриманням санітарного законодавства

Хмельницького  районного  управління

ГУДПСС  в Хмельницькій області

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано