ПАРВОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ – ЩО ЦЕ ЗА ХВОРОБА?
Власне, свою неофіційну назву «п’ята хвороба» парвовірус отримав саме тому, що походить від її місця у стандартному списку шести первинних дитячих висипних хвороб, до якого входять кір, скарлатина, краснуха, інфекційний мононуклеоз, парвовірус, дитяча розеола. Першим видимим проявом інфекції є специфічна висипка на щоках, то парвовірусну інфекцію іноді називають ще й «хворобою ляпаса».
Існує декілька способів зараження вірусом:
повітряно-крапельний – найпоширеніший спосіб;
трансфузійний – через переливання крові або її складових;
трансплацентарний (внутрішньоутробний) – від матері до плоду;
при пересадці органів.
Інкубаційний період захворювання – 14-20 днів.
Класичні симптоми хвороби:
- незначне підвищення температури тіла;
- головний біль;
- загальна слабкість;
- нежить;
- біль у горлі;
- біль у м’язах і суглобах;
- висипання по тілу;
- діарея;
- коньюктивіт («рожеве око»).
Потім приєднується характерний симптом для парвовірусу – симптом «ляпасу» на щоках – яскраве почервоніння на щоках, а також плямисто-папульозний висип на тулубі і кінцівках, який швидко трансформується у сітчастий, який нагадує мереживо з можливим свербежем. Захворювання дуже легко переплутати із алергією. Висип зазвичай зникає через тиждень, але може зберігатися до 2-3 тижнів. Іноді можуть з’являтися повторні висипання, особливо при хвилюванні, фізичному навантаженні, перебуванні на сонці, купанні.
Як правило, рясний висип буває саме у дітей, тоді як у дорослих цей симптом невиражений або взагалі відсутній. Проте, саме дорослі часто страждають від суглобового та м’язового болю, особливо у зоні кистей, зап’ястя, коліна. Найпоширеніше ускладнення парвовірусу серед дорослих - анемія.
Профілактика.
- Гігієна рук: важливо мити руки із милом після кожного відвідування вулиці, місць скупчення людей та різних закладів. Руки слід мити після кашлю, чхання, контакту з виділеннями з носа або рота, а також перед їжею.
- Ізоляція хворих дітей: дітей з парвовірусною інфекцією слід тимчасово ізолювати від інших дітей до повного одужання. Це допоможе знизити ризик поширення інфекції у дитячих колективах.
- Регулярне провітрювання: знижує концентрацію вірусів і ризик зараження.
- Дотримання гігієни при кашлі та чханні: використовуйте одноразові хустки або кашляйте у згин ліктя, щоб знизити поширення вірусів.
- Використання дезінфікуючих засобів: регулярне очищення та дезінфекція поверхонь, з якими контактують хворі, допомагає знищити віруси та зменшити ризик інфікування інших членів сім’ї.
Відділ державного нагляду
за дотриманням санітарного законодавства
Хмельницького районного управління
ГУДПСС в Хмельницькій області
