A A A K K K
для людей із порушенням зору
Староостропільська громада
Хмельницька область, Хмельницький район

Яким був другий рік повномасштабного вторгнення: головні дати

Дата: 24.02.2024 10:57
Кількість переглядів: 31

Сьогодні – друга річниця повномасштабного російського вторгнення.

Другий рік поспіль українська новинна стрічка здатна спершу втішити й заспокоїти, а потім похитнути надію.

Звістки про ракетні атаки, розстріли військовополонених, підрив Каховської ГЕС виринали так само несподівано, як і повернення наших дітей, цивільних та бійців додому, просування ЗСУ на полі бою й виділення пакетів допомоги від союзників.

Пропонуємо згадати, яким був останній рік війни в Україні.

Лютий

УСІ КОЛАЖІ: АНДРІЙ КАЛІСТРАТЕНКО/УП

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну розпочався зі слів надії про те, що він стане останнім і, головне, переможним для України. Про це говорив президент і тодішній головнокомандувач ЗСУ.

На те, що рік запам’ятається перемогою у війні, очікували й українці. Згідно із соціологією, третина українських біженців воліла повернутися додому.

Саме у лютому 2023-го Україна почала готуватися до літнього контрнаступу.

Наприкінці місяця в кількох українських містах прокотилися масові зібрання підлітків з російської приватної військової компанії "Редан".

Пізніше організаторів та засновників telegram-каналів, які заохочували приєднатися до ПВК, затримали.

Березень

2 березня росіяни обстріляли Запоріжжя, внаслідок чого зазнав пошкоджень житловий будинок. З-під завалів дістали тіла 13 людей, зокрема 8-місячної дитини, яка загинула разом із сім’єю.

У день жалоби за загиблими – 6 березня – українців сколихнуло відео, на якому російські загарбники розстрілюють нашого військового.

Останніми словами бійця – снайпера 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області Олександра Мацієвського – стало гасло "Слава Україні".

Пізніше саме це українське вітання в Росії внесли до переліку нацистських, так само як і символіку Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

7 березня, принесло трохи радості, адже додому повернулися 130 військовополонених, натомість Київ віддав Москві 90 людей.

Згідно з рішенням Міністерства культури, російського сліду мало поменшати й в найбільшій українській святині – Києво-Печерській лаврі.

Ченці й служителі Української православної церкви Московського патріархату мали залишити усі приміщення лаври наприкінці березня, на що митрополит УПЦ (МП) Павло відреагував відмовою.

Тим часом Міжнародний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна.

Щодня протягом майже 10 років війни, яку розв’язала Росія, наша країна має людські втрати. 7 березня 2023-го у бою під Бахмутом загинув Герой України Дмитро Коцюбайло з позивним "Да Вінчі".

Того ж дня парамедикиня та волонтерка Юлія Паєвська, відома за позивним "Тайра", стала лауреаткою премії Держдепу США.

Квітень

Цей місяць запам’ятається великою кількістю обмінів військовополоненими:

▲ 3 квітня до України вдалося повернути 12 громадян, серед яких 10 військових і двоє цивільних;

▲ 10 квітня в рамках обміну на рідну землю ступили 100 українських захисників: моряки, прикордонники, нацгвардійці, оборонці Гостомеля, Маріуполя, "Азовсталі";

▲ 16 квітня під час Великоднього обміну повернули ще 130 українців;

▲ 26 квітня додому повернули ще 44 людини, зокрема, двох цивільних.

Локальні перемоги були й на лінії фронту. 23 квітня, за даними Інституту вивчення війни, українські сили зайняли позиції на лівому березі Дніпра у Херсонській області.

Утім, російські обстріли не припинялися, й 28 квітня – в Умані на Черкащині ворожий снаряд влучив у житловий будинок. Внаслідок цього загинули 23 людини, зокрема 6 дітей.

З-під новин про обстріли іноді виринали приємнощі. Так, перша леді Олена Зеленська потрапила до списку 100 найвпливовіших людей планети журналу Time.

Не забракло й холіварів та жартів в інтернеті. Військовий дайджест українців розбурхало розслідування про колищнього зіркового "психотерапевта" та співведучого YouTube-проєкту "Подкаст-терапія" Спартака Субботи. Точніше, як з'ясувалося, – Олександра.

Травень

У ніч на 3 травня невідомий безпілотник атакував один з куполів Кремля. У пресслужбі Кремля звинуватили у цьому Україну. Володимир Зеленський це заперечив:

"Ми не атакували Путіна, ми це (міжнародному) трибуналу залишимо", – сказав президент.

На ранок і протягом того дня відбулися нові російські звірства. Загарбники обстрілювали Херсон та Херсонську область, внаслідок чого загинуло 17 людей й ще 45 отримали поранення.

Тим часом на лінії фронту почали фіксувати перші результати українського контрнаступу – на Бахмутському напрямку за добу наші оборонці просунулися вперед на відстань від 150 до 1700 метрів.

Травень запам'ятається обмінами військовополоненими, переважно полеглими:

▲ 5 травня повернули тіла 80 загиблих оборонців;

▲ 6 травня з російського полону повернули 45 азовців;

▲ а 30 травня до України привезли тіла ще 79 полеглих захисників.

Черговим потрясінням місяця стало 15 травня, коли очільника Верховного Суду Всеволода Князєва спіймали на хабарі розміром у 2,7 млн доларів. Пізніше його колеги назвали це "чорним днем в історії суду".

Червень

У червні українці задонатили на ЗСУ рекордну від початку року суму – 8,35 мільярда гривень.

Ймовірно, щедрість конвертувалася зі злості, оскільки 6 червня окупанти підірвали Каховську гідроелектростанцію: вода з водосховища затопила тисячі будинків у понад 80 населених пунктів, у небезпечній зоні опинилися приблизно 16 тисяч мешканців.

За офіційними даними, внаслідок утоплення загинуло щонайменше 13 людей.

Підрив Каховської ГЕС спричинив екологічну катастрофу, – в обмілілому водосховищі залишилися помирати понад 850 кілограмів риби.

Упродовж наступних тижнів українці акумулюватимуть всі сили на підтримку постраждалих тварин, які припливатимуть до берегів Одеси, викидатиме на узбережжя області тощо.

Вівчарка Багіра, яку врятували після підриву Каховської ГЕС, знайшла новий дім майже через рік після трагедії.

Коли українці почали оговтуватися від того, що сталося – російські загарбники 27 червня завдали удар по закладу харчування у Краматорську. Серед 9 загиблих людей були 14-річні близнючки Анна та Юлія Аксенченки.

Вчителька з математики дівчат Людмила Осадча розповіла, що сестри були старанними ученицями та вміли гарно малювати.

Тим часом на мить здалося, що в країні-агресорці починається заколот, оскільки армія Росії завдала ракетного удару по тилових таборах найманців ПВК "Вагнер".

Вже через день українські соцмережі вибухнуть жартами та мемами щодо протистояння російських еліт, зокрема, зі словами: "НАТО, закрийте небо над вагнерівцями".

Липень

6 липня росіяни вдарили ракетами по Львову: десять людей загинули, 42 – поранило.

Львів’янка та мама трьох дітей Віра назвала цей день своїм другим днем народження, попри те, що народилася 7 липня. Інша жителька будинку Ольга мешкала на 4 поверсі будинку, куди влучила ракета. Під час обстрілу жінка загубила кота Черчилля, який сховався від переляку. Вцілілого пухнастого дістали з-під завалів на 11-й день після трагедії.

10 липня росіяни завдали авіаудару по Оріхову в Запорізькій області, жертвами якого стали семеро людей. 31 липня під обстрілом опинився Кривий Ріг, де загинуло шестеро людей, ще 75 отримали поранення.

Між обстрілами в Україну поверталися наші військовополонені. Частину з них вивезли безпосередньо з Росії, – 6 липня на рідну землю ступили ще 45 військових та 2 дітей.

Інших – з Туреччини: 8 липня звідти повернули військових командирів, які захищали "Азовсталь" й після звільнення з російського полону за обміном перебували в тій країні.

Пізніше на українців чекала ще одна хороша новина – під час саміту НАТО, який відбувся протягом 11-12 липня у литовській столиці, країни-учасниці скасували для України вимогу виконувати План дій щодо членства на шляху до оборонного альянсу.

Ближчими до європейських країн ми стали й наприкінці місяця, коли Володимир Зеленський підписав закон, який змінює дати державних свят відповідно до новоюліанського церковного календаря.

Згідно з ним, Різдво Христове в Україні відзначатимуть 25 грудня, як і більшість країн світу.

Серпень

1 серпня з монумента "Батьківщина-мати" в Києві демонтували радянський герб, й з 6 серпня на її щиті височіє український тризуб.

В очікуванні Дня незалежності українці вперше заговорили про проблеми з сексуальними домаганнями та переслідуваннями в армії – в інтерв’ю The Guardian про них розповіли військовослужбовиці ЗСУ.

Тодішня заступниця міністр оборони Ганна Маляр пообіцяла сприяти притягненню до відповідальності командирів, яких звинуватили жінки.

Пізніше у Національній поліції "УП. Життя" розповіли, що досудове розслідування за фактом згвалтування, сексуального насильства та примушення до вступу у статевий зв'язок в армії здійснювалося в трьох кримінальних провадженнях.

Тим часом президент 11 серпня ухвалив рішення звільнити всіх обласних військкомів. Цьому передувало звільнення військкома Євгена Борисова, в якого УП знайшла коштовну нерухомість в Іспанії.

Кінець місяця запам’ятається двома авіатрощами: 23 серпня у Росії розбився літак, серед пасажирів якого значився керівник ПВК "Вагнер" Євгеній Пригожин.

25 серпня внаслідок авіакатастрофи на Житомирщині загинули троє українських пілотів Повітряних сил, зокрема льотчик із позивним "Джус". За даними слідства, у небі зіштовхнулися два навчально-бойові літаки моделі Л-39.

Також у вересні стало відомо про спецоперацію Головного управління розвідки в середині серпня, під час якої спецпризначенець випав із човна й 14 годин плив у відкритому морі.

"Я за знаком зодіаку – риби, тож вода – це моя стихія. І моя історія це довела", – розповів боєць на позивний "Конан" в інтерв’ю "Українській правді".

Вересень

Осінь розпочалася з кадрових змін в уряді – 5 вересня Верховна Рада відправила у відставку міністра оборони Олексія Резнікова й 6 вересня призначила на його посаду Рустема Умєрова.

Вересень запам’ятається зокрема поверненням наших дітей.

13 вересня з тимчасово окупованих територій Херсонської, Луганської та Запорізької областей вивезли 13 дітей.

За словами омбудсмена, Україні відомо, що до Росії депортовано понад 19,5 тисячі неповнолітніх.

"Якщо ми будемо повертати одну дитину кожного дня, то нам треба 55 років", – зазначав тоді Дмитро Лубінець.

Тим часом у середині вересня Українська правда та міжнародний благодійний фонд savED закрили збір на укриття для ліцею №55 у Миколаєві.

Спільними зусиллями вдалося зібрати 4 мільйони гривень, які спрямували на капітальний ремонт підвального приміщення школи під бомбосховище.

У рамках збору ми розповідали, як живе ліцей від початку повномасштабного вторгнення РФ, знайомили з його учнями, а також за донати розігрували картини та зустрічі з нашими журналістами.

Жовтень

Вранці 6 жовтня пролунав вибух у селі Гроза що на Харківщині – росіяни завдали ракетного удару по місцевому кафе-магазину, де в той час відбувалися поминки за загиблим військовим.

Внаслідок обстрілу загинули щонайменше 52 людини, у тому числі 8-річний хлопчик, ще троє людей вважаються зниклими безвісти.

Поминальний обід за батьком Андрієм Козирем організував його син Денис. Відомо, що чоловіки повернулися до України з Польщі на початку повномасштабного вторгнення.

Після військкомату Андрія направили в Попасну Луганської області, де він отримав смертельне поранення.

Денис теж служив. Коли опинився у Грозі, він одружився на 20-річній Ніні, яка працювала лаборанткою у Харківській гуманітарно-педагогічній академії. Денис та Ніна також загинули від удару.

Пізніше Служба безпеки з'ясувала, що підозрюваними у наведенні ракет на кафе є двоє місцевих братів Володимир та Дмитро Мамони. До повномасштабної війни вони працювали у поліції, під час – теж, однак вже на боці ворога.

18 жовтня столичний суд виніс рішення у справі про розстріли протестувальників у лютому 2014 року на вулиці Інститутській, що над Майданом Незалежності у Києві.

Попри те, що майже у 70 "справ Майдану" закінчується строк давності, на цьому крапку не поставлено.

У січні 2024-го Державне бюро розслідування повідомило нові підозри. Їх отримали двоє екскомандирів "Беркуту", які намагалися знищити зброю, з якої спецпризначенці вбивали учасників Революції гідності у лютому 2014 року.

За даними УП, йдеться про Сергія Кусюка та Дмитра Садовника.

Наприкінці жовтня безпекова ситуація погіршилася в Чорному морі – 26 жовтня Україна призупинила використання нового чорноморського зернового коридору через загрозу з боку російських військових літаків.

Наступного дня Володимир Зеленський заявив, що морський шлях продовжує функціонувати попри всі загрози з боку РФ. Вже у листопаді, президент відзвітував, що "зерновим коридором" перевезено рекордні обсяги вантажів.

Листопад

У листопаді розпочалися антиукраїнські протести на кордоні з Польщею. 6 листопада польські перевізники вперше заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску: "Гребенне – Рава-Руська", "Корчова – Краківець" та "Дорогуськ – Ягодин".

Причиною стала велика конкуренція – страйкарі, які час від часу поновлюють акції й 18 лютого 2024-го намагалися заблокувати рух вантажних потягів, вимагають відновити надання дозволів для українських колег.

Тим часом російсько-українська війна продовжувалася. 28 листопада стало відомо про отруєння дружини керівника головного управління розвідки Кирила Буданова.

За даними джерел УП, жінку отруїли важкими металами; вона вижила й перебувала на другому етапі лікування.

Через майже 3 місяця після інциденту очільник ГУР заявив, що знає, хто стоїть за отруєнням дружини й натякнув на контрдії в Росії.

На цьому листопад не завершився – наприкінці місяця американське видання Politico визнало президента України Володимира Зеленського мрійником року у Європі.

Пізніше стало відомо, що в середині листопада український снайпер встановив новий світовий рекорд, влучивши у російського військового з відстані 3800 метрів.

В інтерв’ю УП 58-річний Вячеслав Ковальський розповів, що свій перший крок до снайпінгу зробив, коли йому було вже за 30.

Грудень

Передноворічний місяць розпочалося з подвійного свята – вранці 6 грудня до українців вперше за новим календарем завітав Святий Миколай. Вдень – вітання із професійним днем отримували захисники та захисниці.

Ввечері того ж дня стало відомо про смерть колишнього депутата Верховної Ради Іллі Киви – його тіло виявили в Московській області. Виявилося, що підозрюваного у державній зраді Україні застрелили під час прогулянки.

Тим часом Україна рухалася далі – 10 грудня Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

Не встигли українці оговтатися від новин всередині країни, ворог нагадав про себе. 12 грудня частина українців прокинулася без зв’язку – російські хакери зламали "Київстар".

У Києві цьому передувало закриття шістьох станцій метро, тому допоки одні кияни вчилися користуватися національним роумінгом, інші – слідкували за новинами й створювали меми в інтернеті.

Налагодити й відновити всі функції мобільного оператора вдалося впродовж 9 днів.

Тим часом Україна стала на крок ближче до мрії бути частиною ЄС – 14 грудня лідери Європейського Союзу на саміті в Брюсселі підтримали відкриття переговорів про вступ з Україною та Молдовою.

Грудень запам’ятається терактом на Закарпатті, коли під час сесії Керецьківської сільської ради 15 грудня депутат від "Слуги народу" Сергій Батрин підірвав три гранати.

Поранення дістали 26 людей, дві людини померли. Батрину повідомили про підозру за у вчиненні терористичного акту.

21 грудня Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт щодо легалізації медичного канабісу – "за" проголосували 248 нардепів.

25 грудня Кабінет міністрів вніс до парламенту законопроєкт про вдосконалення мобілізації і військового обліку. Документ здійняв чимало галасу в суспільстві й продовжує це робити досі, хоча 7 лютого Рада його ухвалила у першому читанні, й документ готують до другого.

Наприкінці року Росія обстріляла Україну, завдавши наймасовішої атаки з повітря. 29 грудня ворог випустив 158 цілей, з яких Повітряні сили збили 27 "Шахедів" і 87 ракет.

Ракетна атака стала найбільшою за кількістю жертв серед цивільних у Києві – загинуло 16 людей. Новий рік українська столиця почала із дня жалоби.

Кінець 2023 року запам’ятався хабарем, який у підсумку мав продовження. Йдеться про родину Гринкевичів.

29 грудня ДБР затримало львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони, який пропонував хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління Бюро.

За даними джерела УП, йшлося про Гринкевича старшого.

Січень

Вранці 2 січня Росія завдала наймасованішого обстрілу й кількома хвилями атакувала Україну ракетами різних типів. Бійці ППО знищили 72 з них, зокрема 61 ракету збили в небі над Києвом. Потужні вибухи лунали в п'яти районах столиці.

Наступного дня відбувся найбільший обмін військовополоненими – 3 січня з російського полону Україна повернула 230 військових і цивільних людей.

24 січня у Бєлгородській області впав військовий літак Іл-76. За даними ЗСУ, який перевозив ракети С-300.

У Росії заявили, що літак, який начебто був збитий трьома ракетами Patriot або IRIS T, віз 65 українських військовополонених для обміну.

Пізніше секретар РНБО Олексій Данілов спростував цю інформацію, а омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що немає підстав вірити РФ.

25 січня у Брюсселі Європейський Союз почав скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС. Процедуру потрібно провести перед стартом переговорів про вступ.

Січень запам’ятається й увійде в історію також тому, що 31 січня українська легкоатлетка Ярослава Магучіх встановила новий найкращий результат сезону у світі у стрибках у висоту – 2.04 метри.

Лютий

Лютий став результатом довготривалих розмов президента про заміну вищого військового керівництва. Однак спершу, 6 лютого, Володимир Зеленський доручив створити у війську окремий рід Сил для безпілотників.

Ввечері 8 лютого президент звільнив головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного й призначив на його місце генерал-полковника Олександра Сирського.

Пізніше того ж дня на українців чекала ще одна новина – з російського полону повернули 100 українців, більшість серед яких є захисниками Маріуполя.

10 лютого під час нічного російського обстрілу Харкова "шахеди" влучили в автозаправну станцію. Паливо розлилося по вулиці й потекло у приватний сектор, де спалахнули приватні житлові будинки.

Загинуло 7 людей. В одному зі згорівших угідь виявили тіла родини з 5 людей: чоловіка з дружиною та їхніх дітей – семирічного, чотирирічного та семимісячного хлопчиків.

"Температура горіння була такою, що кістки та тіло немовляти перетворилися майже на попіл. Припускаємо, що мати тримала дітей, обіймаючи та притискаючи до грудей", – розповів начальник слідчого управління Харківської області Сергій Болвінов.

Початок лютого запам'ятається розслідуванням журналістів Bihus.Info, які з’ясували, що за редакцією стежила Служба безпеки. 15 лютого в СБУ заявили, що працівників, які стежили за медійниками відправили у зону проведення бойових дій, зокрема в Донецьку та Луганську області.

Попередньо у січні у мережу злили відео, де співробітники проєкту розслідувань Bihus.Info, ймовірно, вживають наркотичні речовини. Пізніше в СБУ заявили, що розслідують обставини стеження за командою проєкту.

Тим часом на лінії фронту українські військові відступали – 17 лютого головнокомандувач Олександр Сирський повідомив про виведення українських підрозділів з Авдіївки.

Під містом російські війська активізувалися ще у жовтні 2023 року й відтоді не полишали спроб захопити місто. За словами Володимира Зеленського, за цей час Росія втратила в Авдіївці в сім разів більше, ніж Україна.

13 лютого на підкріплення в Авдіївку передислокували 3-ю окрему штурмову бригаду. За словами новоприбулих, українським військовим доводилося "воювати на 360 градусів", натомість росіяни продовжували перекидати до міста нові сили.

Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександр Тарнавський 17 лютого заявив, що в Авдіївці залишилася "деяка кількість" полонених українських воїнів. Задля їхнього повернення Україна звернеться до міжнародних гуманітарних організацій та країн-посередників.

19 лютого 47-ма окрема механізована бригада повідомила, що бійці їхнього 25-го окремого штурмового батальйону останніми вийшли з Авдіївського коксохімічного заводу і не понесли втрат.

"Такої інтенсивності піхоти та артилерії не було на Бахмуті від слова взагалі. Мої хлопці, які були в Маріуполі, кажуть: "Та ну ту Авдіївку на х*р, ми б краще ще раз у Маріуполі повоювали"", – розповів в інтерв’ю УП командир 3-ої роти батальйону на позивний "Фока", який був у місті в останні дні перед відходом української армії.

Далі буде! Слава Україні!

За матеріалами сайту "Українська правда. Життя"


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано