Рокоман Андрій Васильович
Чорним, сполоханим, зраненим птахом облетіла всю нашу громаду звістка: в боях за рідну неньку-Україну, а саме в Донецькій області загинув наш земляк Рокоман Андрій Васильович. Народився 10 червня 1995 року в. селі Вишнопіль. Мама – вчитель Вишнопільської гімназії, тато – водій шкільного автобуса. З дитинства Андрійко ріс люблячим, зібраним, дисциплінованим, вольовим, мріяв про військову кар’єру.
Після закінчення Староостропільської гімназії, беззаперечно вступив Хмельницьку Державну Академію прикордонних військ, здобувши почесну професію: найважливішу і найвідповідальнішу – охороняти кордони нашої держави. Для нього – це справа усього життя.
Офіцер з честю і гідністю захищав свою рідну землю, до останнього подиху свого серця, залишався з своїми побратимами, виконуючи бойове завдання, був вірний своєму званню – старший лейтенант ПСУ.
На превеликий жаль згубна війна забирає життя молодих, талановитих, розумних, наполегливих, замріяних захисників – охоронців. Вони наближали перемогу, кожен на своєму бойовому посту. І ніхто не поверне батькам – люблячого сина, дружині – коханого чоловіка, донечці – турботливого татуся, братові – щирого однодумця; і ваші зболені серця розриваються на шматки від нестерпного болю.
МИ, земляки, цінуємо, дякуємо, схиляємо голови в жалобі, приклоняємо коліна до землі в пам’ять про нашого мужнього героя.
Скільки мирних цілей, ідей, мрій, думок, які не встиг реалізувати Андрій?!
