A A A K K K
для людей із порушенням зору
Староостропільська громада
Хмельницька область, Хмельницький район

КРИВИЙ ВІКТОР ВІКТОРОВИЧ

Дата: 13.02.2024 16:34
Кількість переглядів: 176

Сумна звістка облетіла Староостропільську громаду. На 32 році обірвалося життя молодого, мужнього, сміливого воїна ЗСУ – Кривого Віктора Вікторовича.

Народився він в с. Коржівка 30 липня 1990 р. в родині колгоспників.

З раннього дитинства трудився на рідній землі, допомагав батькам по господарству. Був відповідальним сином, братом, товаришем, однокласником, односельцем. Тільки теплі спогади, гарні відгуки від людей, які його знали.

Розпочав службу в лавах ЗСУ 17 січня 2023 року. Відразу був направлений на базову загально-військову підготовку в рамках міжнародної навчальної операції на території Британії.

Після військової підготовки проходив службу у 77 Житомирській Аеромобільній штормовій бригаді солдатом – гранатометником.

З частини був направлений на схід нашої країни  -  Донеччину,  в м. Краматорськ.

При виконанні бойового завдання загинув в м. Бахмут Донецької області 15 квітня,  саме у Великодню ніч.

Жителі Староостропільської громади зустріли траурний кортеж, стоячи на колінах, дорога вистелена була весняними квітами-першоцвітами.

Поховали Віктора 20 квітня в рідному селі. Військові несли на плечах труну з героєм, майоріли синьо-жовті прапори, звучала траурна сумна мелодія, прощання було важким і трагічним.

Віктор віддав своє життя за свободу, волю і гідність, пролив свою кров, щоб ми з вами спокійно жили в мирі, щоб була в нас своя рідна мова, солов’їна пісня, звичаї, традиції, рідне поле та щедра нива.

Добрий, світлий спомин про Віктора Кривого назавжди залишиться у нашій пам’яті …

До соровин світлої пам'яті місцевий поет Володимир Чубенко написав вірш:

Тебе везли на троні в труні

І на мить зупинилися долі:

Людський біль весь замовк в глибині,

Душ сумних в тім живім коридорі.

Жовті квіти і синя блакить  -

В них з’єдналися небо з землею,

Щоб провести тебе у той путь

Звідки вже не приходять до неї.

До тієї, хто більше за всіх

Жила в мріях тобою, солдате,

А тепер її руки святі

Оцим горем великим розп’яті.

Материнська любов і душа,

Що кричать від нестерпного болю,

Обіймуть тебе вже в небесах

Тіло вмерло отут, з тобою.

Матері, матері, матері, -

Де знайти ті слова, що для втіхи?

Не впадіть в німий розпач війни,

Яка їсть, як змія, ваші діти.

Все поволі, що там в небесах

За провини людського бездушшя.

І дай Боже, щоб ваш фенікс-птах

Не зламав своїх крил: жити мусим!!!

13 лютого 2024 року у Староостропільському ліцеї було відкрито меморіальну дошку вчесть загиблого воїна. На церемонії відкриття були присутні батьки та дружина Віктора.

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано