Староостропільська громада
Хмельницька область, Хмельницький район

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та примирення

Дата: 03.05.2023 14:00
Кількість переглядів: 131

8 травня вшановуємо памʼять борців з нацизмом і жертв Другої світової війни (інфографіка)

8 травня вшановуємо памʼять борців з нацизмом і жертв Другої світової війни (інфографіка)

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення.

Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга світова війна стала одним з наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства: загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.

Нині Україна знову воює з агресором. Російська Федерація, яка поєднала ознаки нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, після років гібридної агресії, вдалася до відкритої повномасштабної війни. Наша боротьба, яка триває з 2014-го, неодмінно завершиться перемогою над рашизмом. Адже Україна на противагу Росії втілює цінності свободи, поваги до прав людини та демократії, які стали наріжними для міжнародного порядку після Другої світової війни.

Президент України Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт, який пропонує встановити 8 травня День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

«Ми повертаємо нашій державі чесну історію без ідеологічних домішок. Саме 8 травня більшість народів світу згадує велич перемоги над нацизмом. Саме 8 травня світ вшановує памʼять усіх, чиї життя забрала та війна. Саме 8 травня набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію Вермахту. Ми ніколи не забудемо внесок українського народу в перемогу над нацизмом. І ми не дамо брехати, ніби перемога в тій війні могла відбутись і без участі якоїсь країни або народу», – йдеться у зверненні Володимира Зеленського з нагоди памʼятної дати.

Якщо парламентарі підтримають ініціативу Президента, це стане на державному рівні переходом виключно до європейської традиції вшанування памʼяті про Другу світову війну та підсумком процесу, що триває з 2014 року.

Натомість 9 травня Україна разом з європейськими країнами відзначатиме День Європи.

У каруселі нижче зібрали базові факти про Другу світову війну, які варто знати.


Фото без опису

Злочинна змова

Друга світова війна стала можливою завдяки змові двох тоталітарних режимів – нацистської Німеччини та комуністичного Радянського Союзу. 23 серпня 1939 року керівники зовнішньополітичних відомств цих держав, Йоахім Ріббентроп та В’ячеслав Молотов, підписали пакт про ненапад, яким поділили «сфери впливу» в Європі. Домовленість між двома режимами дала поштовх агресії щодо Польщі у вересні 1939 року, якою й почалася Друга світова війна.


Фото без опису

Планетарний масштаб 

Друга світова тривала з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. Війна охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава з населенням близько 1,7 млрд. А воєнні дії велися на території 40 країн. Найбільш руйнівні битви відбулися в Європі. Однак воєнні кампанії охопили й північ Африки, Близький Схід, Тихоокеанський регіон, східну та південно-східну Азію. Деякі держави, яких війна не торкнулася безпосередньо, відправляли на фронт союзні контингенти, наприклад, Бразилія, Австралія, Індія, Канада.

Фото без опису

Окупація та воєнні злочини

Для України Друга світова розпочалася 1 вересня 1939. Спершу армія СРСР окупувала західні області України та розпочала репресії проти місцевого населення з проукраїнською позицією.

У 1941-му  всю територію України окупували німецькі війська, які принесли наступну хвилю терору та воєнних злочинів. Мільйони українців насильно відправили на роботи в Німеччину. Під час так званих каральних акцій окупанти спалили сотні сіл. Трагічним прикладом є Корюківка. Україна втратила 5 млн цивільних.

Відступаючи, радянська влада використовувала тактику випаленої землі. А німецькі окупанти нечувано грабували Україну.

Вигнання нацистів не принесло справжнього визволення, а знову – хвилю злочинів та репресій.

Фото без опису

Під чужими прапорами

Не маючи власної держави, українці боролися з нацизмом в арміях інших країн. В радянській Червоній армії воювали близько 7 млн вихідців з України, приблизно 23% від її загальної чисельності.

Українці також служили в арміях союзників: США, Британії, Польщі, Канади, Чехословаччини.

Щоправда, деякі українці воювали й на боці Німеччини.

Під час Другої світової війни, як і під час Першої світової, українці були змушені воювати один проти одного. Це одна з трагедій «бездержавної нації».

Фото без опису

Рух Опору

Найбільш відомі Рухи Опору нацистам у Європі були у Франції та Польщі. В Україні Рух Опору мав дві течії. Першу представляли радянські партизани та підпільники, які боролися з нацистським режимом за більшовицьку владу.

Друга течія – національно-визвольна. У роки Другої світової війни за незалежну Україну проти нацистського та радянського режимів боролися Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Цей рух виник у західних областях України, однак швидко поширився в інших регіонах. УПА не склала зброї й тоді, коли Друга світова офіційно завершилася. До кінця існування СРСР радянська пропаганда демонізувала цей національно-визвольний рух.

Фото без опису

Геноциди

Окупувавши Україну, нацисти продовжили тут політику Голокосту  – знищення єврейського населення. Четверта частина з 6 млн жертв цього геноциду – євреї з території сучасної України.

Символом «Голокосту від куль» в Україні стало київське урочище Бабин Яр. Тут розстріляли майже 34 тис. місцевих євреїв, а також ромів, які підпадали під нацистську політику тотального винищення. Частина українських євреїв загинула в газових камерах так званих «фабрик смерті». У Криму нацисти майже повністю знищили громаду кримчаків, які теж сповідували юдаїзм.

Після вигнання нацистів більшовики здійснили злочин геноциду кримських татар. Огульно заклеймувавши їх як «народ-зрадник», понад 200 тис. людей депортували з батьківщини в Центральну Азію та на Урал. Пʼята частина депортованих загинула через нелюдські умови.

Фото без опису
 

Людяність у нелюдський час

Попри нелюдські умови окупації на межі виживання, українці проявляли героїчні приклади людяності.

Україна займає четверте місце в світі за кількістю тих, кого Ізраїль нагородив званням Праведника народів світу за порятунок євреїв під час війни. На початок 2022 року таке звання отримали понад 2600 українців. Це при тому, що в окупованій Україні покаранням за допомогу євреям найчастіше була смертна кара; а відшуковувати та фіксувати історії порятунку по-справжньому почали лише в період незалежності.

Фото без опису
 

Післявоєнний світ

Картина політичної світобудови, як ми її знаємо, сформувалася після Другої світової війни. Саме тоді відбулися міжнародні трибунали над нацизмом (Нюрнберзький) та його союзниками (Токійський), які вплинули на систему міжнародного судочинства. Були засновані такі міждержавні інституції, як Рада Європи та Організація Об’єднаних Націй. Ухвалена Загальна декларація прав людини.

Водночас СРСР, опинившись у колі переможців, не був покараний за розвʼязання Другої світової разом із нацистською Німеччиною та скоєні ним під час війни злочини. Це заклало міну вповільненої дії. А російсько-українська війна показала, що усталена система міжнародних відносин потребує видозміни.

Фото без опису

Чому День пам’яті та примирення

З 2014 року Україна послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. День пам’яті та примирення 8 травня символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження, чим завершується потурання диктаторським режимам. Війна на знищення, яку Російська Федерація веде проти України, – наочно показує, чому світова спільнота повинна запобігати найменшій можливості появи тоталітаризму.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано